Вавилов Микола Іванович

( 1887 - 1943)

   Вчений - генетик, ботанік, академік.Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.Микола Вавилов народився в сім'ї багатого взуттєвого фабриканта, депутата Московської міської думи.У 1906 році Вавилов закінчив Московське комерційне училище, отримавши достатні знання з природничих наук для вступу до університету, при цьому цілком стерпно опанував англійську, німецьку та французьку мови. Потім Микола вступив до сільськогосподарського інституту. Тут Вавилов сформувався не тільки як агроном, а й як дослідник. Сам він писав потім, що від Комерційного училища у нього «мало залишилося добрих спогадів», а от те, що доля закинула його у Петрівку, це, «мабуть, щаслива випадковість».

     Здатність працювати багато, жадібно, цілеспрямовано, не витрачаючи часу даремно, виділяла його серед однолітків. Він переходив з однієї кафедри на іншу, пробуючи свої сили в різних лабораторіях, розробляючи далекі одна від одної теми. Перше своє самостійне дослідження він провів на кафедрі зоології та ентомології - про слимаків, які ушкоджують озимі посіви і городні рослини. Робота була опублікована Московським губернським земством і удостоєна премії Політехнічного музею, а при закінченні інституту зарахована Вавилову як дипломна.

    Вже зі студентських років Вавилов Микола Іванович проводив щорічні наукові експедиції. У ті роки він з рюкзаком виходив Північний Кавказ і Закавказзя.

   Найближчим вчителем Вавилова був знаменитий біолог Дмитро Миколайович Прянішніков. За його ініціативою Вавилов зайнявся вивченням селекції рослин, а після закінчення Академії переїхав до Петербурга, де почав працювати в Бюро прикладної ботаніки.

    У 1913 році Вавилов відправляється в Англію і проводить кілька місяців у лабораторії знаменитого біолога У. Бетсон.

     Створив вчення про імунітет рослин, центри походження культурних рослин.